синець

Значення в інших словниках

1. синець — сине́ць іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
2. синець — [сиенец'] -н'ц'а, ор. -нцем, м. (на) -н'ц'і Орфоепічний словник української мови
3. синець — -нця, ч. 1》 Посиніле місце на тілі, обличчі як слід удару, стусана і т. ін. 2》 Прісноводна риба, різновид ляща. 3》 Те саме, що волошка I. Великий тлумачний словник сучасної мови
4. синець — СИНЕ́ЦЬ, нця́, ч. 1. Посиніле місце на тілі, обличчі як слід від удару, стусана і т. ін. Кому пироги й млинці, кому ґулі та синці (прислів'я); Уляна, плачучи, показує сусідці .. синці – гостинці п'яного, сердитого чоловіка (М. Словник української мови у 20 томах
5. синець — ВОЛО́ШКА (польова трав'яниста рослина з синіми квітками), СИНЕ́ЦЬ, ЦЕНТА́ВРІЯ, БЛАВА́Т діал., БЛАВА́ТКА діал. Зеленіють жита.. І волошки у полі синіють (В. Сосюра); Ішли плантаціями, житами, рвали мак, блават, співали (К. Гордієнко). Словник синонімів української мови
6. синець — Сине́ць, -нця́, -нце́ві; синці́, -нці́в = синя́к Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
7. синець — СИНЕ́ЦЬ, нця́, ч. 1. Посиніле місце на тілі, обличчі як слід удару, стусана і т. ін. Кому пироги й млинці, кому гулі та синці (Укр.. присл.., 1955, 285); Уляна, плачучи, показує сусідці.. синці — гостинці п’яного, сердитого чоловіка (Коцюб. Словник української мови в 11 томах
8. синець — Синець, -нця м. 1) = синяк 1. Подивись на твоє личко, маєш синців сорок. 2) Рыба. Abramis ballerus. Браун. 26. 3) раст. а) синяк 3. ЗЮЗО. І. 121. б) Centaurea cyanus. Вх. Лем. 464. Словник української мови Грінченка