синтетичний
СИНТЕТИ́ЧНИЙ, а, е.
1. Який ґрунтується на синтезі (у 1 знач.), на його застосуванні.
Наукова думка повинна бути не тільки синтетичною, а й критичною, і ця критика повинна бути спрямована насамперед на самого себе (з публіц. літ.);
У цьому віці [від 4 до 6 років] у дітей значно ускладнюється як аналітична, так і синтетична діяльність кори великих півкуль (з навч. літ.);
Павлова ми вправі вважати основоположником синтетичної фізіології (із журн.).
2. книжн. Який з'єднує окремі елементи, частини в єдине ціле.
Як жанр синтетичний, що поєднує спів, інструментальну музику, слово, акторську гру й хореографію, опера часто близько змикається із суміжними .. галузями – драматичним театром, літературою, симфонічною музикою й побутовим ліричним романсом (з наук. літ.);
Я потрапив у дуже складні умови роботи так званого синтетичного театру, де з однаковим успіхом виставлялись трагедії, драми, водевілі, комедії, оперети і опери (з мемуарної літ.);
Художній фільм – твір синтетичного мистецтва;
// Типізований, узагальнений.
Спробу дати синтетичне художнє осмислення подій громадянської війни П. Тичина робить у циклі віршів “Псалом залізу”, присвяченому актуальним питанням сучасності (з навч. літ.).
3. хім. Стос. до синтезу (у 4 знач.); який здійснює синтез.
Виробництво аміаку синтетичним способом виникло близько 100 років тому (з навч. літ.);
Під впливом калію значно підвищуються синтетичні функції рослинних організмів (з наук. літ.);
// Одержаний у результаті синтезу; штучний.
Широкі дослідження в галузі полімерної хімії дали змогу створити нові синтетичні матеріали (з наук.-попул. літ.);
// Вигот. із штучних матеріалів.
Вона тут же на ношах простелила синтетичну скатертину і почала розкладати їстівне (І. Муратов);
В'язальний цех готував з тієї [капронової] нитки синтетичне шерстяне полотно (В. Козаченко);
Синтетичний каучук.
4. лінгв. В якому граматичні відношення в реченні виражаються формами самих слів.
Синтетична форма – форма слова, виражена граматичними показниками в межах самого слова, наприклад закінченням (нога, ноги, ногу і т. п.; ходжу, ходиш, ходить і т. п.) (з наук. літ.);
Синтетична структура мови.
Словник української мови (СУМ-20)