синтетичний

СИНТЕТИ́ЧНИЙ, а, е.

1. Який ґрунтується на синтезі (у 1 знач.), на його застосуванні.

Наукова думка повинна бути не тільки синтетичною, а й критичною, і ця критика повинна бути спрямована насамперед на самого себе (з публіц. літ.);

У цьому віці [від 4 до 6 років] у дітей значно ускладнюється як аналітична, так і синтетична діяльність кори великих півкуль (з навч. літ.);

Павлова ми вправі вважати основоположником синтетичної фізіології (із журн.).

2. книжн. Який з'єднує окремі елементи, частини в єдине ціле.

Як жанр синтетичний, що поєднує спів, інструментальну музику, слово, акторську гру й хореографію, опера часто близько змикається із суміжними .. галузями – драматичним театром, літературою, симфонічною музикою й побутовим ліричним романсом (з наук. літ.);

Я потрапив у дуже складні умови роботи так званого синтетичного театру, де з однаковим успіхом виставлялись трагедії, драми, водевілі, комедії, оперети і опери (з мемуарної літ.);

Художній фільм – твір синтетичного мистецтва;

// Типізований, узагальнений.

Спробу дати синтетичне художнє осмислення подій громадянської війни П. Тичина робить у циклі віршів “Псалом залізу”, присвяченому актуальним питанням сучасності (з навч. літ.).

3. хім. Стос. до синтезу (у 4 знач.); який здійснює синтез.

Виробництво аміаку синтетичним способом виникло близько 100 років тому (з навч. літ.);

Під впливом калію значно підвищуються синтетичні функції рослинних організмів (з наук. літ.);

// Одержаний у результаті синтезу; штучний.

Широкі дослідження в галузі полімерної хімії дали змогу створити нові синтетичні матеріали (з наук.-попул. літ.);

// Вигот. із штучних матеріалів.

Вона тут же на ношах простелила синтетичну скатертину і почала розкладати їстівне (І. Муратов);

В'язальний цех готував з тієї [капронової] нитки синтетичне шерстяне полотно (В. Козаченко);

Синтетичний каучук.

4. лінгв. В якому граматичні відношення в реченні виражаються формами самих слів.

Синтетична форма – форма слова, виражена граматичними показниками в межах самого слова, наприклад закінченням (нога, ноги, ногу і т. п.; ходжу, ходиш, ходить і т. п.) (з наук. літ.);

Синтетична структура мови.

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. синтетичний — синтети́чний прикметник Орфографічний словник української мови
  2. синтетичний — [сиентеитичнией] м. (на) -ному/ -н'ім, мн. -н'і Орфоепічний словник української мови
  3. синтетичний — -а, -е. 1》 Який ґрунтується на синтезі (у 1 знач.), на його застосуванні. Синтетична геометрія — розділ математики, що вивчає властивості фігур суто геометричними методами, на противагу аналітичній геометрії, яка спирається на алгебру й метод координат. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. синтетичний — Сукупний, узагальнений, укладений, хемічний, неприродний Словник чужослів Павло Штепа
  5. синтетичний — синтети́чний (від грец. συνθετικός – поєднуючий) одержаний внаслідок синтезу; узагальнений, об’єднаний; ¤ с. каучук – штучний каучук, одержаний з бутадієну, стиролу. Словник іншомовних слів Мельничука
  6. синтетичний — ШТУ́ЧНИЙ, НЕНАТУРА́ЛЬНИЙ, НЕПРИРО́ДНИЙ, СУРОГА́ТНИЙ, ФАЛЬШИ́ВИЙ, НЕСПРА́ВЖНІЙ (зроблений, виготовлений на зразок природного, справжнього); СИНТЕТИ́ЧНИЙ (одержаний в результаті хімічного синтезу). Словник синонімів української мови
  7. синтетичний — Синтети́чний, -на, -не Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  8. синтетичний — СИНТЕТИ́ЧНИЙ, а, е. 1. Який грунтується на синтезі (у 1 знач.), на його застосуванні. Наукова думка повинна бути не тільки синтетичною, а й критичною, і ця критика повинна бути спрямована насамперед на самого себе (Вибр. праці О. Словник української мови в 11 томах