синтетичний

СИНТЕТИ́ЧНИЙ, а, е.

1. Який грунтується на синтезі (у 1 знач.), на його застосуванні.

Наукова думка повинна бути не тільки синтетичною, а й критичною, і ця критика повинна бути спрямована насамперед на самого себе (Вибр. праці О. О. Богомольця, 1969, 382);

У цьому віці [від 4 до 6 років] у дітей значно ускладнюється як аналітична, так і синтетична діяльність кори великих півкуль (Шк. гігієна, 1954, 52);

Павлова ми вправі вважати основоположником синтетичної фізіології (Укр. біох. ж., XXI, 3, 1949, 197).

∆ Синтети́чна геоме́трія — розділ математики, що вивчає властивості фігур суто геометричними методами, у противагу аналітичній геометрії, яка спирається на алгебру й метод координат.

2. книжн. Який з’єднує окремі елементи, частини в єдине ціле.

Як жанр синтетичний, що поєднує спів, інструментальну музику, слово, акторську гру й хореографію, опера часто близько змикається із суміжними.. галузями — драматичним театром, літературою, симфонічною музикою й побутовим ліричним романсом (Укр. клас. опера, 1957, 11);

Я потрапив у дуже складні умови роботи так званого синтетичного театру, де з однаковим успіхом виставлялись трагедії, драми, водевілі, комедії, оперети і опери (3 глибин душі, 1959, 23);

Художній фільм — твір синтетичного мистецтва;

// Типізований, узагальнений.

Спробу дати синтетичне художнє осмислення подій громадянської війни П. Тичина робить у циклі віршів «Псалом залізу», присвяченому актуальним питанням сучасності (Іст. укр. літ., II, 1956, 356).

3. хім. Стос. до синтезу (у 4 знач.); який здійснює синтез.

Виробництво аміаку синтетичним способом виникло близько 40 років тому (Хімія, 7, 1956, 64);

Під впливом калію значно підвищуються синтетичні функції рослинних організмів (Допов. АН, 2, 1954, 87);

// Одержаний у результаті синтезу; штучний.

СРСР — перша країна в світі, де виготовлення синтетичного каучуку здійснено у великому промисловому масштабі (Заг. хімія, 1955, 424);

Широкі дослідження в галузі полімерної хімії дали змогу створити нові синтетичні матеріали (Наука.., 2, 1963, 1);

// Вигот. із штучних матеріалів.

Вона тут же на ношах простелила синтетичну скатертину і почала розкладати їстівне (Мур., Свіже повітря.., 1962, 41);

В’язальний цех готував з тієї [капронової] нитки синтетичне шерстяне полотно (Коз., Листи.., 1967, 246).

4. лінгв. В якому граматичні відношення в реченні виражаються формами самих слів.

Синтетична форма — форма слова, виражена граматичними показниками в межах самого слова, наприклад закінченням (нога, ноги, ногу і т. п.; ходжу, ходиш, ходить і т. п.) (Сл. лінгв. терм., 1957, 157);

Синтетична структура мови.

∆ Синтети́чні мо́ви — мови, в яких зв’язки між повнозначними словами в реченні здійснюються за допомогою зміни форм самих слів (зовнішньої та внутрішньої флексії, наголосу і т. ін.).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. синтетичний — [сиентеитичнией] м. (на) -ному/ -н'ім, мн. -н'і Орфоепічний словник української мови
  2. синтетичний — синтети́чний прикметник Орфографічний словник української мови
  3. синтетичний — СИНТЕТИ́ЧНИЙ, а, е. 1. Який ґрунтується на синтезі (у 1 знач.), на його застосуванні. Наукова думка повинна бути не тільки синтетичною, а й критичною, і ця критика повинна бути спрямована насамперед на самого себе (з публіц. літ. Словник української мови у 20 томах
  4. синтетичний — Сукупний, узагальнений, укладений, хемічний, неприродний Словник чужослів Павло Штепа
  5. синтетичний — -а, -е. 1》 Який ґрунтується на синтезі (у 1 знач.), на його застосуванні. Синтетична геометрія — розділ математики, що вивчає властивості фігур суто геометричними методами, на противагу аналітичній геометрії, яка спирається на алгебру й метод координат. Великий тлумачний словник сучасної мови
  6. синтетичний — ШТУ́ЧНИЙ, НЕНАТУРА́ЛЬНИЙ, НЕПРИРО́ДНИЙ, СУРОГА́ТНИЙ, ФАЛЬШИ́ВИЙ, НЕСПРА́ВЖНІЙ (зроблений, виготовлений на зразок природного, справжнього); СИНТЕТИ́ЧНИЙ (одержаний в результаті хімічного синтезу). Словник синонімів української мови
  7. синтетичний — синтети́чний (від грец. συνθετικός – поєднуючий) одержаний внаслідок синтезу; узагальнений, об’єднаний; ¤ с. каучук – штучний каучук, одержаний з бутадієну, стиролу. Словник іншомовних слів Мельничука
  8. синтетичний — Синтети́чний, -на, -не Правописний словник Голоскевича (1929 р.)