синтетичний
синтети́чний
-а, -е.
1》 Який ґрунтується на синтезі (у 1 знач.), на його застосуванні.
Синтетична геометрія — розділ математики, що вивчає властивості фігур суто геометричними методами, на противагу аналітичній геометрії, яка спирається на алгебру й метод координат.
2》 книжн. Який з'єднує окремі елементи, частини в єдине ціле.
|| Типізований, узагальнений.
Синтетичні рахунки — рахунки бухгалтерського обліку, які дають на відміну від аналітичних рахунків узагальнені відомості.
Синтетичний облік — узагальнення відображення у грошовому вимірі економічно однорідних господарських коштів, їх джерел та господарських процесів.
3》 хім. Стос. до синтезу (у 4 знач.); який здійснює синтез.
|| Одержаний внаслідок синтезу; штучний.
|| Вигот. із штучних матеріалів.
Синтетичні алмази — алмази з графіту, який піддають дії надвисокого тиску і високої температури.
4》 лінгв. В якому граматичні відношення в реченні виражаються формами самих слів. Синтетична структура мови.
Синтетичні мови — мови, в яких зв'язки між повнозначними словами в реченні здійснюються за допомогою зміни форм самих слів (зовнішньої та внутрішньої флексії, наголосу і т. ін.).
Значення в інших словниках
- синтетичний — синтети́чний прикметник Орфографічний словник української мови
- синтетичний — [сиентеитичнией] м. (на) -ному/ -н'ім, мн. -н'і Орфоепічний словник української мови
- синтетичний — Сукупний, узагальнений, укладений, хемічний, неприродний Словник чужослів Павло Штепа
- синтетичний — СИНТЕТИ́ЧНИЙ, а, е. 1. Який ґрунтується на синтезі (у 1 знач.), на його застосуванні. Наукова думка повинна бути не тільки синтетичною, а й критичною, і ця критика повинна бути спрямована насамперед на самого себе (з публіц. літ. Словник української мови у 20 томах
- синтетичний — синтети́чний (від грец. συνθετικός – поєднуючий) одержаний внаслідок синтезу; узагальнений, об’єднаний; ¤ с. каучук – штучний каучук, одержаний з бутадієну, стиролу. Словник іншомовних слів Мельничука
- синтетичний — ШТУ́ЧНИЙ, НЕНАТУРА́ЛЬНИЙ, НЕПРИРО́ДНИЙ, СУРОГА́ТНИЙ, ФАЛЬШИ́ВИЙ, НЕСПРА́ВЖНІЙ (зроблений, виготовлений на зразок природного, справжнього); СИНТЕТИ́ЧНИЙ (одержаний в результаті хімічного синтезу). Словник синонімів української мови
- синтетичний — Синтети́чний, -на, -не Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
- синтетичний — СИНТЕТИ́ЧНИЙ, а, е. 1. Який грунтується на синтезі (у 1 знач.), на його застосуванні. Наукова думка повинна бути не тільки синтетичною, а й критичною, і ця критика повинна бути спрямована насамперед на самого себе (Вибр. праці О. Словник української мови в 11 томах