синхронний
СИНХРО́ННИЙ, а, е.
1. техн., книжн. Який відбувається, діє паралельно; який точно збігається з іншими періодично змінними явищами чи процесами; одночасний.
Найбільші труднощі становить виявлення матеріальних залишків сарматських племен у правобережній степовій частині, де збирання і визначення сарматських пам'яток майже не провадилося і де воно ускладнюється наявністю великої кількості інших синхронних пам'яток (з наук. літ.);
Магнітне поле може забезпечити .. правильне синхронне потрапляння частинок в прискорююче змінне електричне поле (з наук.-попул. літ.).
2. техн. Який ґрунтується на застосуванні принципу синхронізму.
Синхронний компенсатор;
Синхронний генератор;
Синхронний двигун.
3. лінгв. Стос. до синхронії (у 2 знач.).
З синхронного погляду префіксом можна вважати тільки таку частину основи, яка в структурі сучасної мови несе окреме від кореня смислове навантаження (з наук. літ.).
Словник української мови (СУМ-20)