1. Словник української мови у 20 томах

синхронний

СИНХРО́ННИЙ, а, е.

1. техн., книжн. Який відбувається, діє паралельно; який точно збігається з іншими періодично змінними явищами чи процесами; одночасний.

Найбільші труднощі становить виявлення матеріальних залишків сарматських племен у правобережній степовій частині, де збирання і визначення сарматських пам'яток майже не провадилося і де воно ускладнюється наявністю великої кількості інших синхронних пам'яток (з наук. літ.);

Магнітне поле може забезпечити .. правильне синхронне потрапляння частинок в прискорююче змінне електричне поле (з наук.-попул. літ.).

2. техн. Який ґрунтується на застосуванні принципу синхронізму.

Синхронний компенсатор;

Синхронний генератор;

Синхронний двигун.

3. лінгв. Стос. до синхронії (у 2 знач.).

З синхронного погляду префіксом можна вважати тільки таку частину основи, яка в структурі сучасної мови несе окреме від кореня смислове навантаження (з наук. літ.).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. синхронний — синхро́нний прикметник Орфографічний словник української мови
  2. синхронний — Одночасний; п! СУМІСНИЙ. Словник синонімів Караванського
  3. синхронний — -а, -е. 1》 Який відбувається, діє паралельно; який точно збігається з іншими періодично змінними явищами чи процесами; одночасний. Синхронне плавання — жіночий вид спорту – акробатичні вправи у воді, що виконуються під музику; фігурне плавання. 2》 тех. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. синхронний — синхро́нний (від грец σύγχρονος – одночасний) періодично змінне явище (процес), точно збіжне з іншими періодично змінними явищами (процесами). Словник іншомовних слів Мельничука
  5. синхронний — ОДНОЧА́СНИЙ (який здійснюється, відбувається водночас з чим-небудь іншим), РІВНОЧА́СНИЙ, СИНХРО́ННИЙ книжн., ПАРАЛЕ́ЛЬНИЙ рідше, ОДНОРАЗО́ВИЙ рідше. На порозі зимівлі швидко з'являється з берданкою в руках Худяков, ровесник і друг Глушака.. Словник синонімів української мови
  6. синхронний — СИНХРО́ННИЙ, а, е. 1. техн., книжн. Який відбувається, діє паралельно; який точно збігається з іншими періодично змінними явищами чи процесами; одночасний. Словник української мови в 11 томах