синхронний

синхро́нний

-а, -е.

1》 Який відбувається, діє паралельно; який точно збігається з іншими періодично змінними явищами чи процесами; одночасний.

Синхронне плавання — жіночий вид спорту – акробатичні вправи у воді, що виконуються під музику; фігурне плавання.

2》 тех. Який ґрунтується на застосуванні принципу синхронізму. Синхронний генератор.

3》 лінгв. Стос. до синхронії (у 2 знач.).

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. синхронний — синхро́нний прикметник Орфографічний словник української мови
  2. синхронний — Одночасний; п! СУМІСНИЙ. Словник синонімів Караванського
  3. синхронний — СИНХРО́ННИЙ, а, е. 1. техн., книжн. Який відбувається, діє паралельно; який точно збігається з іншими періодично змінними явищами чи процесами; одночасний. Словник української мови у 20 томах
  4. синхронний — синхро́нний (від грец σύγχρονος – одночасний) періодично змінне явище (процес), точно збіжне з іншими періодично змінними явищами (процесами). Словник іншомовних слів Мельничука
  5. синхронний — ОДНОЧА́СНИЙ (який здійснюється, відбувається водночас з чим-небудь іншим), РІВНОЧА́СНИЙ, СИНХРО́ННИЙ книжн., ПАРАЛЕ́ЛЬНИЙ рідше, ОДНОРАЗО́ВИЙ рідше. На порозі зимівлі швидко з'являється з берданкою в руках Худяков, ровесник і друг Глушака.. Словник синонімів української мови
  6. синхронний — СИНХРО́ННИЙ, а, е. 1. техн., книжн. Який відбувається, діє паралельно; який точно збігається з іншими періодично змінними явищами чи процесами; одночасний. Словник української мови в 11 томах