синхронний
ОДНОЧА́СНИЙ (який здійснюється, відбувається водночас з чим-небудь іншим), РІВНОЧА́СНИЙ, СИНХРО́ННИЙ книжн., ПАРАЛЕ́ЛЬНИЙ рідше, ОДНОРАЗО́ВИЙ рідше. На порозі зимівлі швидко з'являється з берданкою в руках Худяков, ровесник і друг Глушака.. Від несподіванки обидва зблідли. Одночасні схвильовані вигуки (О. Довженко); Щось мене зіщулило. І, певно, передусім — синхронна відсутність у Кремлі двох перших осіб (Б. Олійник); Нові швидкісні методи будівництва характеризуються паралельним проведенням різних видів будівельних робіт (з підручника); Останнім часом поширена оранка зябу з одноразовим коткуванням та боронуванням ґрунту (з журналу).
Джерело:
Словник синонімів української мови
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- синхронний — синхро́нний прикметник Орфографічний словник української мови
- синхронний — Одночасний; п! СУМІСНИЙ. Словник синонімів Караванського
- синхронний — -а, -е. 1》 Який відбувається, діє паралельно; який точно збігається з іншими періодично змінними явищами чи процесами; одночасний. Синхронне плавання — жіночий вид спорту – акробатичні вправи у воді, що виконуються під музику; фігурне плавання. 2》 тех. Великий тлумачний словник сучасної мови
- синхронний — СИНХРО́ННИЙ, а, е. 1. техн., книжн. Який відбувається, діє паралельно; який точно збігається з іншими періодично змінними явищами чи процесами; одночасний. Словник української мови у 20 томах
- синхронний — синхро́нний (від грец σύγχρονος – одночасний) періодично змінне явище (процес), точно збіжне з іншими періодично змінними явищами (процесами). Словник іншомовних слів Мельничука
- синхронний — СИНХРО́ННИЙ, а, е. 1. техн., книжн. Який відбувається, діє паралельно; який точно збігається з іншими періодично змінними явищами чи процесами; одночасний. Словник української мови в 11 томах