синхронно

ОДНОЧА́СНО (в один і той же час), ВОДНО́ЧАС, РА́ЗОМ, СИНХРО́ННО, РІВНОЧА́СНО, ВОДНО́РАЗ, СПІ́ЛЬНО, НАРА́З, ПОБІ́ЖНО рідше. Мигаючи вогнями з обох боків, прибували одночасно два поїзди (С. Журахович); В шибку хтось постукав. Сестри здригнулись водночас (Є. Гуцало); Молодиці наблизилися до Хариті.. — Ти що тут робиш, Харитю? — спитали разом (М. Коцюбинський); Напружились сталеві канати. Синхронно запрацювали лебідки (з газети); Гостей рівночасно злякав і загіпнотизував цей зловісний промовець (В. Гжицький); Вставали зрання і вирушали на Росаву, де ловили щук або лящів, а воднораз і міркували про будучину (В. Логвиненко); Обличчям до обличчя склонись, Хай сльози поллються в нас спільно (Леся Українка); Нараз все заворушилося: загриміли двері, заходили бійці, і мати вивела Орисю надвір (Григорій Тютюнник); Вітерець гойдає хмарку, Урожаї же побіжно... (Я. Шпорта).

Джерело: Словник синонімів української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. синхронно — синхро́нно прислівник незмінювана словникова одиниця Орфографічний словник української мови
  2. синхронно — тех., книжн. Присл. до синхронний 1), 2). Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. синхронно — СИНХРО́ННО, техн., книжн. Присл. до синхро́нний 1, 2. Хоч наша звукоапаратура дозволяє синхронно записувати діалоги водночас зі зйомкою – провадиться наступне тонування людської мови (із журн. Словник української мови у 20 томах
  4. синхронно — СИНХРО́ННО, техн., книжн. Присл. до синхро́нний 1, 2. Хоч наша звукоапаратура дозволяє синхронно записувати діалоги водночас зі зйомкою — провадиться наступне тонування людської мови (Мист. Словник української мови в 11 томах