синхронізатор

СИНХРОНІЗА́ТОР, а, ч.

Пристрій, який забезпечує синхронізацію певних процесів або роботи механізмів.

“Серцем” радіолокаційної станції є синхронізатор – пристрій, який погоджує роботу передавача, приймача й індикатора (з навч. літ.);

// Те, що сприяє синхронізації.

Дослідами встановлено, що світло є найсильнішим синхронізатором біологічного ритму (з наук.-попул. літ.).

Значення в інших словниках

1. синхронізатор — синхроніза́тор іменник чоловічого роду  Орфографічний словник української мови
2. синхронізатор — -а, ч. Пристрій, який забезпечує синхронізацію певних процесів або роботи механізмів. || Те, що сприяє синхронізації.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. синхронізатор — синхроніза́тор 1. Пристрій, який забезпечує синхронізацію частин машин і механізмів. 2. Пристрій для безшумного й безударного перемикання шестерень коробки передач автомобільного двигуна. 3. Пристрій для синхронізації електричних машин при ввімкненні їх у загальну мережу для паралельної роботи.  Словник іншомовних слів Мельничука
4. синхронізатор — СИНХРОНІЗА́ТОР, а, ч. Пристрій, який забезпечує синхронізацію певних процесів або роботи механізмів. «Серцем» радіолокаційної станції є синхронізатор — пристрій, який погоджує роботу передавача, приймача й індикатора (Осн. радіотехн.  Словник української мови в 11 томах