синхронізатор
СИНХРОНІЗА́ТОР, а, ч.
Пристрій, який забезпечує синхронізацію певних процесів або роботи механізмів.
“Серцем” радіолокаційної станції є синхронізатор – пристрій, який погоджує роботу передавача, приймача й індикатора (з навч. літ.);
// Те, що сприяє синхронізації.
Дослідами встановлено, що світло є найсильнішим синхронізатором біологічного ритму (з наук.-попул. літ.).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- синхронізатор — синхроніза́тор іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
- синхронізатор — -а, ч. Пристрій, який забезпечує синхронізацію певних процесів або роботи механізмів. || Те, що сприяє синхронізації. Великий тлумачний словник сучасної мови
- синхронізатор — синхроніза́тор 1. Пристрій, який забезпечує синхронізацію частин машин і механізмів. 2. Пристрій для безшумного й безударного перемикання шестерень коробки передач автомобільного двигуна. 3. Пристрій для синхронізації електричних машин при ввімкненні їх у загальну мережу для паралельної роботи. Словник іншомовних слів Мельничука
- синхронізатор — СИНХРОНІЗА́ТОР, а, ч. Пристрій, який забезпечує синхронізацію певних процесів або роботи механізмів. «Серцем» радіолокаційної станції є синхронізатор — пристрій, який погоджує роботу передавача, приймача й індикатора (Осн. радіотехн. Словник української мови в 11 томах