синхронізатор

синхроніза́тор

-а, ч.

Пристрій, який забезпечує синхронізацію певних процесів або роботи механізмів.

|| Те, що сприяє синхронізації.

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. синхронізатор — синхроніза́тор іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
  2. синхронізатор — СИНХРОНІЗА́ТОР, а, ч. Пристрій, який забезпечує синхронізацію певних процесів або роботи механізмів. “Серцем” радіолокаційної станції є синхронізатор – пристрій, який погоджує роботу передавача, приймача й індикатора (з навч. літ. Словник української мови у 20 томах
  3. синхронізатор — синхроніза́тор 1. Пристрій, який забезпечує синхронізацію частин машин і механізмів. 2. Пристрій для безшумного й безударного перемикання шестерень коробки передач автомобільного двигуна. 3. Пристрій для синхронізації електричних машин при ввімкненні їх у загальну мережу для паралельної роботи. Словник іншомовних слів Мельничука
  4. синхронізатор — СИНХРОНІЗА́ТОР, а, ч. Пристрій, який забезпечує синхронізацію певних процесів або роботи механізмів. «Серцем» радіолокаційної станції є синхронізатор — пристрій, який погоджує роботу передавача, приймача й індикатора (Осн. радіотехн. Словник української мови в 11 томах