синхронізатор
СИНХРОНІЗА́ТОР, а, ч. Пристрій, який забезпечує синхронізацію певних процесів або роботи механізмів.
«Серцем» радіолокаційної станції є синхронізатор — пристрій, який погоджує роботу передавача, приймача й індикатора (Осн. радіотехн., 1957, 210);
// Те, що сприяє синхронізації.
Дослідами встановлено, що світло є найсильнішим синхронізатором біологічного ритму (Знання.., 12, 1968, 7).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-11)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- синхронізатор — синхроніза́тор іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
- синхронізатор — -а, ч. Пристрій, який забезпечує синхронізацію певних процесів або роботи механізмів. || Те, що сприяє синхронізації. Великий тлумачний словник сучасної мови
- синхронізатор — СИНХРОНІЗА́ТОР, а, ч. Пристрій, який забезпечує синхронізацію певних процесів або роботи механізмів. “Серцем” радіолокаційної станції є синхронізатор – пристрій, який погоджує роботу передавача, приймача й індикатора (з навч. літ. Словник української мови у 20 томах
- синхронізатор — синхроніза́тор 1. Пристрій, який забезпечує синхронізацію частин машин і механізмів. 2. Пристрій для безшумного й безударного перемикання шестерень коробки передач автомобільного двигуна. 3. Пристрій для синхронізації електричних машин при ввімкненні їх у загальну мережу для паралельної роботи. Словник іншомовних слів Мельничука