синхронізатор

синхроніза́тор

1. Пристрій, який забезпечує синхронізацію частин машин і механізмів.

2. Пристрій для безшумного й безударного перемикання шестерень коробки передач автомобільного двигуна.

3. Пристрій для синхронізації електричних машин при ввімкненні їх у загальну мережу для паралельної роботи.

Джерело: Словник іншомовних слів за редакцією О.С. Мельничука на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. синхронізатор — синхроніза́тор іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
  2. синхронізатор — -а, ч. Пристрій, який забезпечує синхронізацію певних процесів або роботи механізмів. || Те, що сприяє синхронізації. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. синхронізатор — СИНХРОНІЗА́ТОР, а, ч. Пристрій, який забезпечує синхронізацію певних процесів або роботи механізмів. “Серцем” радіолокаційної станції є синхронізатор – пристрій, який погоджує роботу передавача, приймача й індикатора (з навч. літ. Словник української мови у 20 томах
  4. синхронізатор — СИНХРОНІЗА́ТОР, а, ч. Пристрій, який забезпечує синхронізацію певних процесів або роботи механізмів. «Серцем» радіолокаційної станції є синхронізатор — пристрій, який погоджує роботу передавача, приймача й індикатора (Осн. радіотехн. Словник української мови в 11 томах