синхронізація
синхроніза́ція
(від грец. σύγχρονος – одночасний)
1. Приведення двох чи кількох періодично змінюваних явищ до точної взаємної відповідності періодів їхнього перебігу, до збігу часу початку й кінця цих періодів.
2. Поява на електроенцефалограмі, яку записують від різних ділянок кори головного мозку або інших нервових утворів, біоелектричних потенціалів з однаковою частотою або фазою.
Джерело:
Словник іншомовних слів за редакцією О.С. Мельничука
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- синхронізація — синхроніза́ція іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
- синхронізація — -ї, ж., тех., книжн. Приведення до синхронізму двох або кількох періодично змінних явищ чи процесів. Великий тлумачний словник сучасної мови
- синхронізація — СИНХРОНІЗА́ЦІЯ, ї, ж., техн., книжн. Приведення до синхронізму двох або кількох періодично змінних явищ чи процесів. Для синхронізації звуку з відображенням використовується додатковий напрямний ролик (з навч. літ. Словник української мови у 20 томах
- синхронізація — СИНХРОНІЗА́ЦІЯ, ї, ж., техн., книжн. Приведення до синхронізму двох або кількох періодично змінних явищ чи процесів. Для синхронізації звуку з відображенням використовується додатковий напрямний ролик (Пересувні кінопр. Словник української мови в 11 томах