синхронізація

синхроніза́ція

(від грец. σύγχρονος – одночасний)

1. Приведення двох чи кількох періодично змінюваних явищ до точної взаємної відповідності періодів їхнього перебігу, до збігу часу початку й кінця цих періодів.

2. Поява на електроенцефалограмі, яку записують від різних ділянок кори головного мозку або інших нервових утворів, біоелектричних потенціалів з однаковою частотою або фазою.

Джерело: Словник іншомовних слів за редакцією О.С. Мельничука на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. синхронізація — синхроніза́ція іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
  2. синхронізація — -ї, ж., тех., книжн. Приведення до синхронізму двох або кількох періодично змінних явищ чи процесів. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. синхронізація — СИНХРОНІЗА́ЦІЯ, ї, ж., техн., книжн. Приведення до синхронізму двох або кількох періодично змінних явищ чи процесів. Для синхронізації звуку з відображенням використовується додатковий напрямний ролик (з навч. літ. Словник української мови у 20 томах
  4. синхронізація — СИНХРОНІЗА́ЦІЯ, ї, ж., техн., книжн. Приведення до синхронізму двох або кількох періодично змінних явищ чи процесів. Для синхронізації звуку з відображенням використовується додатковий напрямний ролик (Пересувні кінопр. Словник української мови в 11 томах