синхронізація
СИНХРОНІЗА́ЦІЯ, ї, ж., техн., книжн. Приведення до синхронізму двох або кількох періодично змінних явищ чи процесів.
Для синхронізації звуку з відображенням використовується додатковий напрямний ролик (Пересувні кінопр., 1959, 27);
Синхронізація палеоліту України з палеолітом Східної і Центральної Європи і Кавказько-Середземноморської зони становить одне з головних завдань (Вісник АН, 6, 1957, 9).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-11)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- синхронізація — синхроніза́ція іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
- синхронізація — -ї, ж., тех., книжн. Приведення до синхронізму двох або кількох періодично змінних явищ чи процесів. Великий тлумачний словник сучасної мови
- синхронізація — СИНХРОНІЗА́ЦІЯ, ї, ж., техн., книжн. Приведення до синхронізму двох або кількох періодично змінних явищ чи процесів. Для синхронізації звуку з відображенням використовується додатковий напрямний ролик (з навч. літ. Словник української мови у 20 томах
- синхронізація — синхроніза́ція (від грец. σύγχρονος – одночасний) 1. Приведення двох чи кількох періодично змінюваних явищ до точної взаємної відповідності періодів їхнього перебігу, до збігу часу початку й кінця цих періодів. Словник іншомовних слів Мельничука