синхронія
СИНХРОНІ́Я, ї, ж.
1. техн., книжн. Те саме, що синхроні́зм.
2. Співіснування, збіг у часі елементів якої-небудь системи; метод дослідження співвідношень між елементами в лінгвістиці, інших гуманітарних науках;
// Співіснування і взаємозалежність мовних явищ у певний історичний період.
Словник української мови (СУМ-20)