синьоокість
СИНЬОО́КІСТЬ, кості, ж.
Властивість за знач. синьоо́кий.
Вперше майнула думка, що хлопець такої синьоокості мусить подобатися дівчатам (О. Гончар);
* Образно. Прекрасні і чисті, Несли ми крізь полум'я мрій синьоокість! (І. Муратов).
Словник української мови (СУМ-20)