синьоцвіт
СИНЬОЦВІ́Т, у, ч., діал.
1. Сокирки.
Грає й сяє, мов самоцвітне каміння, чиста роса; то стрільне вам у вічі тоненькою голочкою жовтого світу, то зачервоніє круглою горошиною, то засиніє синьоцвітом (Панас Мирний);
Біля Лідиної хати цвіли .. нагідки, синьоцвіт (М. Чабанівський).
2. Кручені паничі.
Господиня ласкаво запрошує сідати на ганку, затіненому синьоцвітом, а дітки вже обступили нас, не дають і кроку ступити (з газ.).
Словник української мови (СУМ-20)