синьоцвіт

СИНЬОЦВІ́Т, у, ч., діал.

1. Сокирки.

Грає й сяє, мов самоцвітне каміння, чиста роса; то стрільне вам у вічі тоненькою голочкою жовтого світу, то зачервоніє круглою горошиною, то засиніє синьоцвітом (Мирний, IV, 1955, 310);

Біля Лідиної хати цвіли.. нагідки, синьоцвіт (Чаб., Шляхами.., 1961, 21).

2. Кручені паничі.

Господиня ласкаво запрошує сідати на ганку, затіненому синьоцвітом, а дітки вже обступили нас, не дають і кроку ступити (Рад. Укр., 23.VIІ 1958, 2).

Значення в інших словниках

1. синьоцвіт — синьоцві́т іменник чоловічого роду сокирки; кручені паничі збірн., діал.  Орфографічний словник української мови
2. синьоцвіт — -у, ч., діал. 1》 Сокирки. 2》 Кручені паничі.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. синьоцвіт — СИНЬОЦВІ́Т, у, ч., діал. 1. Сокирки. Грає й сяє, мов самоцвітне каміння, чиста роса; то стрільне вам у вічі тоненькою голочкою жовтого світу, то зачервоніє круглою горошиною, то засиніє синьоцвітом (Панас Мирний); Біля Лідиної хати цвіли ..  Словник української мови у 20 томах
4. синьоцвіт — СОКИ́РКИ́ мн. (рослини з синіми квітками), ЧЕРЕВИ́ЧКИ мн., розм., СИНЬОЦВІ́Т діал. Рясні сокирки та волошки, сині, як ультрамарин, як південне небо, мріли скрізь по зеленому килиму (Г. Коцюба); Щипала (Тетяна) на обніжку блакитно-огневі черевички (С. Васильченко).  Словник синонімів української мови
5. синьоцвіт — Синьо́цві́т, -ту, -тові  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
6. синьоцвіт — Синьоцвіт, -ту м. раст. a) Delphinium Ajacis L. ЗЮЗО. І. 121. б) Nepeta nuda L. ЗЮЗО. І. 1?9.  Словник української мови Грінченка