синюха
СИНЮ́ХА, и, ж.
1. мед. Синювате забарвлення шкіри й слизових оболонок унаслідок зменшення в крові кількості кисню; ціаноз.
При сповільненні течії [руху] крові, особливо у венах, найбільш віддалених від серця, і кисневому голодуванні організму шкірні покриви і слизові оболонки набирають синюватого забарвлення. Ця ознака має назву синюхи, ціанозу (з навч. літ.).
2. Одно- і багаторічна трав'яниста рослина родини синюхових із перистим листям і блакитними квітками, яку використовують у медицині й техніці.
Коріння й кореневища валеріани, синюхи, маточника та інших збирають восени, коли надземна частина вже зів'яла (з наук.-попул. літ.).
3. розм. Те саме, що синя́к 4.
Словник української мови (СУМ-20)