синюха —
синю́ха іменник жіночого роду
Орфографічний словник української мови
синюха —
-и, ж. 1》 мед. Синювате забарвлення шкіри й слизових оболонок унаслідок зменшення в крові кількості кисню; ціаноз. 2》 Одно- і багаторічна трав'яниста рослина родини синюхових, яку використовують у медицині й техніці. 3》 розм. Те саме, що синяк 4).
Великий тлумачний словник сучасної мови
синюха —
СИНЮ́ХА, и, ж. 1. мед. Синювате забарвлення шкіри й слизових оболонок унаслідок зменшення в крові кількості кисню; ціаноз. При сповільненні течії [руху] крові, особливо у венах, найбільш віддалених від серця...
Словник української мови у 20 томах
синюха —
(-и) ч. і ж.; мол.; зневажл., ірон. Алкоголік, п'яниця. [Річмонд:] Синюха трахнута, їй понти гнать, в натурі, базар-вокзал конкретно розвела... (Б. Жолдак, Голодна кров). БСРЖ, 538.
Словник жарґонної лексики української мови
синюха —
СИНЮ́ХА, и, ж. 1. мед. Синювате забарвлення шкіри й слизових оболонок унаслідок зменшення в крові кількості кисню; ціаноз. При сповільненні течії [руху] крові, особливо у венах, найбільш віддалених від серця...
Словник української мови в 11 томах
синюха —
Синюха, -хи ж. раст. Agaricus violaceus L. ЗЮЗО. І. 110.
Словник української мови Грінченка