синюшний
СИНЮ́ШНИЙ, а, е.
Синюватий, синій унаслідок зменшення в крові кількості кисню (про шкіру, губи і т. ін).
Він пробурмотів погрози на адресу свого ворога і стис свої тонкі синюшні губи (І. Микитенко);
Під очима [у Романа Петровича] темні набряклі мішки. І все обличчя у нього якесь підозріло синюшне (В. Козаченко);
Увійшов бригадир садової бригади, низькорослий чоловік з синюшним нездоровим рум'янцем на щоках, і почав скаржитись на брак якоїсь отрути проти садових шкідників (С. Добровольський);
// Який має шкіру, губи і т. ін. синюватого кольору.
Коли когось у селі треба було катувати – за це охоче брався синюшний Октав (М. Стельмах).
Словник української мови (СУМ-20)