синявий
СИ́НЯ́ВИЙ, рідко СИ́НА́ВИЙ, а, е.
Те саме, що синюва́тий.
На .. горах мліють смерекові ліси, повиті прозорою синявою млою (І. Франко);
Блакитні вогні все розростались і цвіли на вершечках червоним, як хмари при сході сонця. По обличчях [юрми] розлились мертві синаві тони (М. Коцюбинський);
Їй на виску, як налита, сіпалась синява жилочка... (П. Тичина);
Цигарка та, скурена до нікуди, шкварчить біля його синявих губ (Остап Вишня).
Словник української мови (СУМ-20)