Словник української мови в 11 томах

синявий

СИ́НЯ́ВИЙ, рідко СИ́НА́ВИЙ, а, е. Те саме, що синюва́тий.

На .. горах мліють смерекові ліси, повиті прозорою синявою млою (Фр., І, 1955, 364);

Блакитні вогні все розростались і цвіли на вершечках червоним, як хмари при сході сонця. По обличчях [юрми] розлились мертві синаві тони (Коцюб., II, 1955, 93);

Їй на виску, як налита, сіпалась синява жилочка… (Тич., І, 1957, 258);

Цигарка та, скурена до нікуди, шкварчить біля його синявих губ (Вишня, І, 1956, 184).

Словник української мови (СУМ-11)

Значення в інших словниках

  1. синявий — си́ня́вий прикметник  Орфографічний словник української мови
  2. синявий — див. синій  Словник синонімів Вусика
  3. синявий — рідко синавий, -а, -е. Те саме, що синюватий.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. синявий — СИ́НЯ́ВИЙ, рідко СИ́НА́ВИЙ, а, е. Те саме, що синюва́тий. На .. горах мліють смерекові ліси, повиті прозорою синявою млою (І. Франко); Блакитні вогні все розростались і цвіли на вершечках червоним, як хмари при сході сонця.  Словник української мови у 20 томах