сиротинонька
СИРОТИ́НОНЬКА, и, ч. і ж., нар.-поет.
Зменш.-пестл. до сироти́нка.
Щось не спиться серед ночі Сиротиноньці (П. Грабовський);
Нема долі гірш Сиротиноньки! (Микола Чернявський);
– Ох ти ж, горе тяжке!.. Це ж Улька, сиротинонька, дитя безпритульне, – простогнав дідок із сивою борідкою (І. Микитенко).
Словник української мови (СУМ-20)