сиротно
СИРО́ТНО, СИРІ́ТНО, рідко.
Присл. до сиро́тний, сирі́тний.
Осторонь сиділа Маріка, самотньо, сиротно (С. Васильченко);
Пошарпані циновки на долівці сирітно щуляться, та з темної стіни ледве впізнати можна портрети (Іван Ле);
// у знач. пред.
Листа прислала мати: – Поліг татусь твій на війні. І ти мене покинув... Самій так сиротно мені... Вертайсь додому, сину! (С. Воскрекасенко).
Словник української мови (СУМ-20)