сиротно

СИРО́ТНО, СИРІ́ТНО, рідко. Присл. до сиро́тний, сирі́тний.

Осторонь сиділа Маріка, самотньо, сиротно (Вас., II, 1959, 214);

Пошарпані циновки на долівці сирітно щуляться, та з темної стіни ледве впізнати можна портрети (Ле, Міжгір’я, 1953, 203);

// у знач. присудк. сл.

Листа прислала мати: — Поліг татусь твій на війні. І ти мене покинув… Самій так сиротно мені … Вертайсь додому, сину! (Воскр., З перцем!, 1957, 354).

Значення в інших словниках

1. сиротно — сиро́тно прислівник незмінювана словникова одиниця рідко  Орфографічний словник української мови
2. сиротно — сирітно, рідко. Присл. до сиротний, сирітний. || у знач. присудк. сл.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. сиротно — СИРО́ТНО, СИРІ́ТНО, рідко. Присл. до сиро́тний, сирі́тний. Осторонь сиділа Маріка, самотньо, сиротно (С. Васильченко); Пошарпані циновки на долівці сирітно щуляться, та з темної стіни ледве впізнати можна портрети (Іван Ле); // у знач. пред.  Словник української мови у 20 томах