сиротонька

СИРО́ТОНЬКА, и, ч. і ж., нар.-поет.

Зменш.-пестл. до сирота́.

– Брате милий, брате-соколоньку, Ти покинув сестру-сиротоньку (з народної пісні);

* Образно. Де ж ти взялась, сиротонько, Тополенько мила? (С. Руданський).

Значення в інших словниках

1. сиротонька — сиро́тонька іменник жіночого роду, істота  Орфографічний словник української мови
2. сиротонька — -и, ч. і ж., нар.-поет. Зменш.-пестл. до сирота.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. сиротонька — СИРО́ТОНЬКА, и, ч. і ж., нар.-поет. Зменш.-пестл. до сирота́. — Брате милий, брате-соколоньку, Ти покинув сестру-сиротоньку (Пісні та романси.., II, 1956, 154); *Образно. Де ж ти взялась, сиротонько, Тополенько мила? (Рудан., Тв., 1959, 89).  Словник української мови в 11 томах