сиротятко
СИРОТЯ́ТКО, а, с.
Зменш.-пестл. до сиротя́.
– Ой, ну, люлі, малеє дитятко, Зостаєшся, миле, В світі сиротятко! (з народної пісні);
Було ж і дівча сиротятко, що ні батька, ні матері не знало, дак багатирські хлопці на неї й не дивляться (Ганна Барвінок);
[Альбіна:] Я більше не могла те сиротятко мучити... (Леся Українка).
Словник української мови (СУМ-20)