сиротятко
СИРОТЯ́ТКО, а, с. Зменш.-пестл. до сиротя́.
— Ой, ну, люлі, малеє дитятко, Зостаєшся, миле, В світі сиротятко! (Укр.. лір. пісні, 1958, 346);
Було ж і дівча сиротятко, що ні батька, ні матері не знало, дак багатирські хлопці на неї й не дивляться (Барв., Опов.., 1902, 189);
[Альбіна:] Я більше не могла те сиротятко мучити…(Л. Укр., III, 1952, 314).
Словник української мови (СУМ-11)