1. Словник української мови в 11 томах

сиротятко

СИРОТЯ́ТКО, а, с. Зменш.-пестл. до сиротя́.

— Ой, ну, люлі, малеє дитятко, Зостаєшся, миле, В світі сиротятко! (Укр.. лір. пісні, 1958, 346);

Було ж і дівча сиротятко, що ні батька, ні матері не знало, дак багатирські хлопці на неї й не дивляться (Барв., Опов.., 1902, 189);

[Альбіна:] Я більше не могла те сиротятко мучити…(Л. Укр., III, 1952, 314).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. сиротятко — сиротя́тко іменник середнього роду, істота Орфографічний словник української мови
  2. сиротятко — див. дитина; сирота Словник синонімів Вусика
  3. сиротятко — -а, с. Зменш.-пестл. до сиротя. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. сиротятко — СИРОТЯ́ТКО, а, с. Зменш.-пестл. до сиротя́. – Ой, ну, люлі, малеє дитятко, Зостаєшся, миле, В світі сиротятко! (з народної пісні); Було ж і дівча сиротятко, що ні батька, ні матері не знало... Словник української мови у 20 томах
  5. сиротятко — Сиротя, -тяти с. Ребенокъ сирота. Діти мої не сиротята. Чуб. V. 834. ум. сиротятко. Сиротятко, що не має роди. Федьк. І. 58. Словник української мови Грінченка