сиротятко
Сиротя, -тяти
с. Ребенокъ сирота. Діти мої не сиротята. Чуб. V. 834. ум. сиротятко. Сиротятко, що не має роди. Федьк. І. 58.
Джерело:
Словник української мови Грінченка
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- сиротятко — сиротя́тко іменник середнього роду, істота Орфографічний словник української мови
- сиротятко — див. дитина; сирота Словник синонімів Вусика
- сиротятко — -а, с. Зменш.-пестл. до сиротя. Великий тлумачний словник сучасної мови
- сиротятко — СИРОТЯ́ТКО, а, с. Зменш.-пестл. до сиротя́. – Ой, ну, люлі, малеє дитятко, Зостаєшся, миле, В світі сиротятко! (з народної пісні); Було ж і дівча сиротятко, що ні батька, ні матері не знало... Словник української мови у 20 томах
- сиротятко — СИРОТЯ́ТКО, а, с. Зменш.-пестл. до сиротя́. — Ой, ну, люлі, малеє дитятко, Зостаєшся, миле, В світі сиротятко! (Укр.. лір. пісні, 1958, 346); Було ж і дівча сиротятко, що ні батька, ні матері не знало, дак багатирські хлопці на неї й не дивляться (Барв. Словник української мови в 11 томах