сиротяточко
СИРОТЯ́ТОЧКО, а, с. Пестл. до сиротя́тко.
Почала над ними заводити, як над померлими: — Діточки мої, сиротяточка дрібні! (Фр., II, 1950, 212);
Серце краялося на одну думку, що не дав доньці радості у своїм дому, що наплакалося, набідилося біднеє сиротяточко (Хотк., II, 1966, 98).
Словник української мови (СУМ-11)