сироїжка

СИРОЇ́ЖКА, и, ж.

Їстівний гриб з опуклою крихкою пластинчастою, яскраво забарвленою шапинкою на тонкій ніжці.

Сидить рижок при соснині, Сироїжка при дубині (з народної пісні);

Ні я, ні Богдан не знайшли хоч би поганенької сироїжки чи решітки, – а Денис тріумфально вийшов на узлісся із десятком чи й двома чудових справжніх білих грибів! (М. Рильський);

* У порівн. На частих заломах [вулиці] попадались зграї собак і дітей – хлопці з червоними головками, як сироїжки, дівчатка в барвних халатах, з тоненькими кісками під золотим фезом (М. Коцюбинський).

Значення в інших словниках

1. сироїжка — сирої́жка іменник жіночого роду  Орфографічний словник української мови
2. сироїжка — -и, ж. Їстівний гриб з опуклою крихкою пластинчастою, яскраво забарвленою шапинкою на тонкій ніжці.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. сироїжка — Поширений на всій земній кулі шапинковий гриб класу базидіоміцетів; понад 200 видів, серед яких багато їстівних (с. біла, с. луската, с. ароматна, с. бездоганна та ін.); трапляються отруйні види (напр., с. блювотна).  Універсальний словник-енциклопедія
4. сироїжка — Сирої́жка, -жки, -жці; -ї́жки, -жок  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
5. сироїжка — СИРОЇ́ЖКА, и, ж. Їстівний гриб з опуклою крихкою пластинчастою, яскраво забарвленою шапинкою на тонкій ніжці. Сидить рижок при соснині, Сироїжка при дубині (Укр. нар.  Словник української мови в 11 томах
6. сироїжка — Сироїжка, -ки ж. Грибъ: сыроѣжка, Agaricus Russula. ЗЮЗО. І. 110. Свіжий, хороший, як сироїжка. Ном. № 13145. ум. сироїжечка. Чуб. V. 1183.  Словник української мови Грінченка