Орфографічний словник української мови

сироїжка

сирої́жка

іменник жіночого роду

Орфографічний словник української мови

Значення в інших словниках

  1. сироїжка — -и, ж. Їстівний гриб з опуклою крихкою пластинчастою, яскраво забарвленою шапинкою на тонкій ніжці.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  2. сироїжка — СИРОЇ́ЖКА, и, ж. Їстівний гриб з опуклою крихкою пластинчастою, яскраво забарвленою шапинкою на тонкій ніжці. Сидить рижок при соснині, Сироїжка при дубині (з народної пісні); Ні я, ні Богдан не знайшли хоч би поганенької сироїжки чи решітки...  Словник української мови у 20 томах
  3. сироїжка — Поширений на всій земній кулі шапинковий гриб класу базидіоміцетів; понад 200 видів, серед яких багато їстівних (с. біла, с. луската, с. ароматна, с. бездоганна та ін.); трапляються отруйні види (напр., с. блювотна).  Універсальний словник-енциклопедія
  4. сироїжка — Сирої́жка, -жки, -жці; -ї́жки, -жок  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  5. сироїжка — СИРОЇ́ЖКА, и, ж. Їстівний гриб з опуклою крихкою пластинчастою, яскраво забарвленою шапинкою на тонкій ніжці. Сидить рижок при соснині, Сироїжка при дубині (Укр. нар.  Словник української мови в 11 томах
  6. сироїжка — Сироїжка, -ки ж. Грибъ: сыроѣжка, Agaricus Russula. ЗЮЗО. І. 110. Свіжий, хороший, як сироїжка. Ном. № 13145. ум. сироїжечка. Чуб. V. 1183.  Словник української мови Грінченка