сирітонька
СИРІ́ТОНЬКА, и, ч. і ж., нар.-поет.
Пестл. до сирі́тка 1.
Ніхто в горі сирітоньки До серденька не пригортає (Л. Боровиковський);
Брат ходить, полює, Сестра вишиває; Брат годує сирітоньку, А та одягає (С. Руданський);
Дивіться, люди: з попелищ підвівся перший дім! Вдовиця там звила гніздо сирітонькам своїм (М. Нагнибіда).
Словник української мови (СУМ-20)