сирітонька
СИРІ́ТОНЬКА, и, ч. і ж., нар.-поет. Пестл. до сирі́тка 1.
Ніхто в горі сирітоньки До серденька не пригортає (Бор., Тв., 1957, 97);
Брат ходить, полює, Сестра вишиває; Брат годує сирітоньку, А та одягає (Рудан., Тв., 1959, 95);
Дивіться, люди: з попелищ підвівся перший дім! Вдовиця там звила гніздо сирітонькам своїм (Нагн., Пісня.., 1949, 16).
Словник української мови (СУМ-11)