сиріточка
СИРІ́ТОЧКА, и, ч. і ж. Пестл. до сирі́тка 1.
Гребе квочка на сміттячку, Курчаток скликає; Кличе й ненька сиріточку (Г.-Арт., Байки.., 1958, 170);
Взяла її — сиріточку — й вернула всім полям, і золотому житечку, і ягідним садам (Тич., II, 1947, 14);
*У порівн. Тільки ваша, каже [Солоха], кумасю, хата з краю: ні ви ні до кого, ні до вас ніхто — сидите самі, немов та сиріточка, та ще й без світла!.. (Л. Янов., І, 1959, 83).
Словник української мови (СУМ-11)