сирітство
СИРІ́ТСТВО, а, с.
1. Становище сироти (у 1 знач.).
Тяжке сирітство з самого малку, гірка неволя в чужій роботі – приборкали її шибку думку (Панас Мирний);
– Ну, кому ми потрібні? – жалібно сказала Марина і через силу стримала сльози, таким гострим і гірким в ту мить для неї було розуміння сирітства (В. Собко);
Війна – це вдівство і сирітство, безпритульність і голод, недуга і відчай, муки і сльози (Ю. Мельничук);
// Відсутність рідних і близьких.
[Панса:] Доню! .. При тобі я часто забував своє сирітство... (Леся Українка).
2. перен. Безпритульність і беззахисність; самітність.
Тепер не стало друга, і Микола почував ще більшу самотність, просто сирітство... (В. Гжицький).
(1) Кру́гле сирі́тство – життя без батька й матері.
Як не бідував Тарас, яку нужду не переносив.., усе ж таки аж по смерті своєї матері переконався, що то значить кругле сирітство (С. Ковалів).
Словник української мови (СУМ-20)