сиріч
СИ́РІЧ, спол. поясн., заст., ірон.
Тобто, або, інакше кажучи.
А нумо знову віршувать. Звичайно, нишком. Нумо знову, Поки новинка на основі, Старинку божу лицювать. А сиріч... як би вам сказать, Щоб не збрехавши... Нумо знову Людей і долю проклинать (Т. Шевченко);
– Діло ясне, як божий день, – сказав він, – твоя Оля, сиріч дочка головного інженера Дорошенка, закохалася (П. Загребельний);
Образу хліба вклонімося. Сиріч – людині, Високочолому сіятелю [сіячу] землі (Б. Олійник).
Словник української мови (СУМ-20)