систола

СИ́СТОЛА, и, ж., біол.

Одна з ритмічно повторюваних фаз серцевого циклу – скорочення м'язів серця після їх розслаблення (діастоли).

Кров в аорту надходить під тиском, який не є сталим: при систолі – скороченні – лівий шлуночок викидає кров в аорту і тиск у ній підвищується, під час діастоли – розслаблення – тиск в аорті падає (з навч. літ.).

Значення в інших словниках

1. систола — си́стола іменник жіночого роду  Орфографічний словник української мови
2. систола — -и, ж. Одна з ритмічно повторюваних фаз серцевого циклу – скорочення м'язів серця після їх розслаблення (діастоли).  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. систола — си́стола (від грец. συστολή – скорочення, стискання) одна з фаз серцевого циклу; скорочення м’язів серця після розслаблення їх (діастола). Внаслідок С. кров нагнітається в артеріальну систему.  Словник іншомовних слів Мельничука
4. систола — СИ́СТОЛА, и, ж. Одна з ритмічно повторюваних фаз серцевого циклу — скорочення м’язів серця після їх розслаблення (діастоли). Кров в аорту надходить під тиском, який не є сталим...  Словник української мови в 11 томах