систола
СИ́СТОЛА, и, ж., біол.
Одна з ритмічно повторюваних фаз серцевого циклу – скорочення м'язів серця після їх розслаблення (діастоли).
Кров в аорту надходить під тиском, який не є сталим: при систолі – скороченні – лівий шлуночок викидає кров в аорту і тиск у ній підвищується, під час діастоли – розслаблення – тиск в аорті падає (з навч. літ.).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- систола — си́стола іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
- систола — -и, ж. Одна з ритмічно повторюваних фаз серцевого циклу – скорочення м'язів серця після їх розслаблення (діастоли). Великий тлумачний словник сучасної мови
- систола — си́стола (від грец. συστολή – скорочення, стискання) одна з фаз серцевого циклу; скорочення м’язів серця після розслаблення їх (діастола). Внаслідок С. кров нагнітається в артеріальну систему. Словник іншомовних слів Мельничука
- систола — СИ́СТОЛА, и, ж. Одна з ритмічно повторюваних фаз серцевого циклу — скорочення м’язів серця після їх розслаблення (діастоли). Кров в аорту надходить під тиском, який не є сталим... Словник української мови в 11 томах