систола

СИ́СТОЛА, и, ж. Одна з ритмічно повторюваних фаз серцевого циклу — скорочення м’язів серця після їх розслаблення (діастоли).

Кров в аорту надходить під тиском, який не є сталим: при систолі — скороченні — лівий шлуночок викидає кров в аорту і тиск у ній підвищується, під час діастоли — розслаблення — тиск в аорті падає (Заг. догляд за хворими, 1957, 76).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. систола — си́стола іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
  2. систола — -и, ж. Одна з ритмічно повторюваних фаз серцевого циклу – скорочення м'язів серця після їх розслаблення (діастоли). Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. систола — СИ́СТОЛА, и, ж., біол. Одна з ритмічно повторюваних фаз серцевого циклу – скорочення м'язів серця після їх розслаблення (діастоли). Словник української мови у 20 томах
  4. систола — си́стола (від грец. συστολή – скорочення, стискання) одна з фаз серцевого циклу; скорочення м’язів серця після розслаблення їх (діастола). Внаслідок С. кров нагнітається в артеріальну систему. Словник іншомовних слів Мельничука