сита
СИТА́, и́, ж., заст.
Мед, розведений водою, або медовий відвар на воді.
Жінки .. кутю у миски накладають та ситою розводять (Г. Квітка-Основ'яненко);
Робить важке не по мені; А бджілка – діло підходяче [підходяще]; Ти дай сити їй по весні, А вже вона тобі оддяче [оддячить] (Я. Щоголів).
(1) Медо́ва (ме́дяна́) сита́ – те саме, що сита́.
В притворі стояли високі липові кадовби, в яких розводилося медяну ситу (Ф. Бурлака).
Словник української мови (СУМ-20)