сита

СИТА́, и́, ж., заст. Мед, розведений водою, або медовий відвар на воді.

Жінки.. кутю у миски накладають та ситою розводять (Кв.-Осн., II, 1956, 92);

Робить важке не по мені; А бджілка — діло підходяче [підходяще]; Ти дай сити їй по весні, А вже вона тобі оддяче [оддячить] (Щог., Поезії, 1958, 303).

Медо́ва (ме́дяна́) сита́ — те саме, що сита́.

В притворі стояли високі липові кадовби, в яких розводилося медяну ситу (Бурл., О. Вересай, 1959, 69).

Значення в інших словниках

1. сита — сита́ іменник жіночого роду рідко  Орфографічний словник української мови
2. сита — -и, ж., заст. Мед, розведений водою, або медовий відвар на воді.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. сита — СИТА́, и́, ж., заст. Мед, розведений водою, або медовий відвар на воді. Жінки .. кутю у миски накладають та ситою розводять (Г. Квітка-Основ'яненко); Робить важке не по мені; А бджілка – діло підходяче [підходяще]; Ти дай сити їй по весні...  Словник української мови у 20 томах
4. сита — Сита, -ти ж. Растворъ меду, сыта. Будеш його годувати цукром головою, будеш його напувати від меду ситою. Чуб. V. 68.  Словник української мови Грінченка