ситець
СИ́ТЕЦЬ, тцю, ч.
Тонка бавовняна тканина з вибивним малюнком, рідше однотонна.
З високої конторки спускався до самого помосту жовтогарячий ситець з чорними смужками та червоними букетами (І. Нечуй-Левицький);
Закрутилося блискуче коліща кравецької машинки, зацокала голка, лишаючи на ситці рівний шов (А. Шиян);
Продавець .. не тільки продає товари, а й приймає замовлення. – Привозь більше ситцю, – наказували колгоспниці (з газ.);
// перев. мн. Вбрання з такої тканини.
Назустріч йому .. вийшла товста баба в строкатих ситцях.
Словник української мови (СУМ-20)