ситець

СИ́ТЕЦЬ, тцю, ч.

Тонка бавовняна тканина з вибивним малюнком, рідше однотонна.

З високої конторки спускався до самого помосту жовтогарячий ситець з чорними смужками та червоними букетами (І. Нечуй-Левицький);

Закрутилося блискуче коліща кравецької машинки, зацокала голка, лишаючи на ситці рівний шов (А. Шиян);

Продавець .. не тільки продає товари, а й приймає замовлення. – Привозь більше ситцю, – наказували колгоспниці (з газ.);

// перев. мн. Вбрання з такої тканини.

Назустріч йому .. вийшла товста баба в строкатих ситцях.