ситець

СИТЕ́ЦЬ, тцю, ч. Тонка бавовняна тканина з вибивним малюнком, рідше однотонна.

З високої конторки спускався до самого помосту жовтогарячий ситець з чорними смужками та червоними букетами (Н.-Лев., II, 1956, 44);

Закрутилося блискуче коліща кравецької машинки, зацокала голка, лишаючи на ситці рівний шов (Шиян, Баланда, 1957, 191);

Продавець.. не тільки продає товари, а й приймає замовлення. — Привозь більше ситцю,— наказували колгоспниці (Рад. Укр., 4.IV 1961, 3);

// перев. мн., заст. Вбрання з такої тканини.

Назустріч йому.. вийшла товста баба в строкатих ситцях (Гог., Вибр., перекл. Хуторяна і Шмиговського, 1948, 353).